Урок №1
Тема. Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Ознайомлення із фразеологічним словником
Мета:
· дати учням загальні відомості про фразеологізми; вчити пояснювати значення фразеологізмів, правильно використовувати їх у мовленні; поповнювати словниковий запас слів;
· розвивати культуру мовлення, образне мислення;
· виховувати бажання здобувати знання.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: підручник, словники, картки, кросворд, пам’ятка як користуватись фразеологічним словником.
«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почуття»
Панас Мирний.
Перебіг уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Бесіда ( повторення вивчених правил).
2. Перевірка домашнього завдання.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Слово вчителя
Важко не погодитись із словами Панаса Мирного. Діти, сьогодні ми з вами поринемо у цю «багату скарбницю», щоб збагатити своє мислення і мовлення. Українська мова співуча, милозвучна, насичена багатьма художніми засобами, які надають їй барвистості й ніжності. Є в ній чимало крилатих виразів, прислів’їв , приказок, стійких словосполучень, без яких мова не можлива.
А для того, щоб дізнатися про що буде наш урок, треба розгадати кросворд. Сформулювавши значення словосполучень одним словом і заповнивши по горизонталі рядки, ви прочитаєте по вертикалі ключовий термін сьогоднішнього заняття.
Запитання до кросворду:
1. Пекти раків, (червоніти)
2. Ні пари з уст. (мовчати)
3. Звестися до нитки, (зубожіти)
4. Байдики бити, (ледарювати)
5. Баламутити голову, (морочити)
6. Лити сльози, (плакати)
7. Молоко під вусами не обсохло, (молодий)
8. Брати верх (гору), (перемагати)
9. Накивати п'ятами (у теперішн. часі), ( втікати)
10. П'яте колесо до воза. (зайвий)
11. Врізати дуба, (померти)
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
Запитання до учнів:
- Яке ключове слово отримали?
- Так ФРАЗЕОЛОГІЗМ. З лексикою укр. мови нерозривно пов’язана фразеологія. Адже слова в мові вживаються не ізольовано, а в реченні, утворюючи іноді стійкі словосполучення, що сприймаються як єдине ціле, тобто як певний мовний зворот. Сукупність таких стійких словосполучень називають ФРАЗЕОЛОГІЄЮ.
Всі вислови , які були у кросворді – фразеологізми. Отже, сьогоднішній урок буде присвячено вивченню фразеологізмів. Ми маємо дізнатися що таке фразеологізми, розуміти і пояснювати їхнє лексичне значення, знаходити їх у текстах, виокремлювати у чужому і власному мовленні. Також ми ознайомимось із фразеологічним словником і навчимося правильно з ним працювати.
IV. Формування вмінь та навичок учнів
1.Бесіда:
- Працюючи над кросвордом, що ви помітили? (Фразеологізм можна замінити одним словом)
- Отже, який висновок можна зробити? (За смислом фразеологічний зворот часто дорівнює одному слову)
- А чи можна сполучення слів у фразеологізмі поширювати або замінити окремі слова, не порушивши при цьому смислу звороту?
- Який можна зробити висновок? (Фразеологізм - стійке, нероздільне сполучення слів, яке за значенням часто дорівнює одному слову і виступає одним членом речення)
- За компонентним складом і граматичними зв’язками розрізняють такі види фразеологізмів:
1. Фразеологізми-речення (Крапля камінь точить. Комар носа не підточить. Хоч кілок на голові теши)
2. Вирази-словосполучення (березова каша, біла ворона, божа милість, зелена вулиця);
3. Фразеологізми-слова (Антей, Отелло, Соломон, Нарцис).
- Фразеологізми відіграють у мовленні важливу роль як одиниці , за допомогою яких можна стисло висловити найтонші відтінки значень слів. У фразеологізмах народ досить влучно і дотепно, в короткій формі виявляє свою мудрість.
2. Перепишіть, замінюючи виділені слова фразеологізмами з довідки.
1. Тимко і Сава домовились, що зовсім рано підуть вудити рибу. 2. Тимко і Сава – нерозлучні друзі: один в одного були весь час. 3. Тимко був не тільки говорун, а й усе міг зробити. 4. Тепер Сава готовий був іти за Тимком куди завгодно. 5. Алфавіт хлопці знали добре.
Довідка: днювали і ночували, до схід сонця, в огонь і воду, майстер на всі руки, на зубок.
3. Гра «Хто швидше!»
Згадайте і напишіть якнайбільше фразеологізмів зі словами голова, язик, вухо.
Примітка: хапатися за голову, викидати з голови, повісити голову, голова обертом, головою відповідати, голову гризти кому, голову ламати, на свою голову, хоч кіл на голові теши, гаряча голова, капустяна голова, мати голову на плечах; гострий на язик, як корова язиком злизала, давати волю язику, зав’язувати язик, ламати язик, молоти язиком, мати довгого язика, держати язик за зубами, проковтнути язика, язик свербить; аж за вухами лящить, вуха в’януть, вухами ляпати, вуха позакладало кому, за вуха тягти, і за вухом не свербить, по самі вуха, пропускати повз вуха, розпустити вуха, у вухах дзвенить, хоч вуха затикай, піднімати вуха, нашорошити вуха.
4. Бесіда:
- Яка роль фразеологізмів у мовленні?
- У яких стилях мовлення вживаються фразеологізми?
- Де можна знайти значення фразеологізмів?
Так, фразеологізми зібрані в особливих фразеологічних словниках, а найбільш вживані фразеологізми включені в тлумачні словники. ( Дітям демонструються словники).
Як користуватися фразеологічним словником нам допоможе пам’ятка, що лежить на ваших партах.( Додаток 1).
V. Закріплення вивченого матеріалу
1.Робота в парах
Закінчити речення фразеологічними зворотами з довідки. Усно пояснити значення фразеологізмів та їх роль у реченні.
1. Від щастя молодята були на …
2. Місто своє він знає як …
3. Нові будинки в столиці ростуть як …
4. Цілий день бігаю як…
5. Мама з донькою схожі як…
Довідка. Як білка в колесі. На сьомому небі. Як свої п’ять пальців. Як дві краплі води. Як гриби після дощу.
- Робота в зошитах. Випишіть із фразеологічного словника 10 виразів, до складу яких входив би повторюваний сполучник ні – ні. Проаналізуйте чи йдуть вони підряд.
- Примітка: ні бе ні ме, ні в дві ні в три, ні в сих ні в тих, ні в тин ні в ворота, ні живий ні мертвий, ні з сього ні з того, ні за що ні про що, ні знобить ні гріє, ні світ ні зоря, ні сіло ні впало.
3. Робота в зошитах. Допоможіть словам знайти «свою» фразеологічну пару. Запишіть їх за поданим зразком.
Зразок: купатися як сир у маслі.
- Бити (драти, лупцювати); сидіти ( примоститися, почувати себе); ладен ( готовий); попасти ( потрапити ); костюм ( піджак, черевики ); розбити, писати.
- Як сидорову козу, як курка лапою, між двох вогнів, як сорока на тину, як з голки, в пух і прах, у вогонь і воду.
4. Колективна робота. Прослухайте поезію Є. Бандуренка. Назвіть яке стійке порівняння у ній зашифроване.
Чому не говорять рибки?
У ставок Маринка
сипле хлібні дрібки:
_ А чому це, Грицю,
Не говорять рибки?
- Як же їм балакать, --
Гриць на те сестриці, _
коли завжди мають
повен рот водиці!
Примітка: як води в рот набрав.
5. Порівняйте, як автори обігрують один і той же вираз собаче життя.
А. – Здоров був, Цуцику! Знічев’я спочиваєш? –
Прийшовши під вікно, Бровко озвавсь.
-- Се ти, Бровко?. Чого-бо так гукаєш? –
Промовив той. – Аж я злякавсь…
Ну, як же ти там поживаєш?
--Нащо питать! Либонь, не знаєш
Собачого життя мого?
Сказав Бровко, -- далеко до твого… ( Л. Глібов. « Цуцик». )
Б. По селу пройшла про хлопця недобра слава: «ледащо»… Здушить у собі сльози: « Нехай… А школи я не кину. Хоч дякову якусь книжку почитаю, хоч послухаю п’яних дяків розмову що між п’яним базіканням часом почуєш і щось цікаве од них. Ні, буду терпіти поки терпиться…» Таке було життя Тарасове. Так усі й казали: « собаче »… ( С. Васильченко. « В бур’янах».
В якому уривку вираз собаче життя можна зрозуміти буквально?
Які слова в уривках переконують нас, що йдеться про переносне значення слів собаче життя?
VI. Домашнє завдання.
1.Знати теоретичний матеріал з теми.
За вибором:
2. Поясніть значення стійких словосполучень собача вірність, собача смерть, собачий нюх у кого, собачий холод. Запишіть у зошит.
3. Випишіть із українсько-російського фразеологічного словника по три пари фразеологізмів: 1) які звучать однаково ( майже однаково); 2) які звучать по-різному. Поясніть їх значення, зробіть висновок про близькість обох мов.
Зразок: задати перцю – задать перцу, з легкої руки – с легкой руки, крутити носом – крутить носом, за два кроки – в двух шагах, з давніх-давен – с незапамятных времен, з комареву ніжку – с гулькин нос.
VII. Підбиття підсумків уроку.
Інтерактивна гра «Мікрофон»
- Чого ви навчилися на уроці?
- Що ви дізналися про фразеологізми?
- Які вправи для вас були цікавими?
- Які були складними?
VIII. Оцінювання знань учнів вчителем і виставлення оцінок за роботу на уроці.
Додаток 1
Пам'ятка
як користуватися фразеологічним словником
- Близькі за значенням фразеологізми зібрані в групи (або ряди).
2. Синонімічний ряд утворює словникову статтю. На початку словникової статті з абзацу подається стрижневе слово, за ним іде повний перелік фразеологічних синонімів, а потім — ілюстрації з літературних джерел.
3. У кінці статті — після ілюстрацій — з абзацу додається при потребі позначка Пор. (Порівняйте), яка встановлює зв'язок між синонімічними рядами фразеологізмів, близькими за значенням.
4. Словникові статті розміщені за алфавітом .
5. Якщо реєстрове слово служить головним для кількох синонімічних рядів, такі ряди розташовуються в одній словниковій статті як підгрупи.
Кожна підгрупа оформляється з абзацу, з поясненням відтінків значення, яке подається и круглих дужках після арабських цифр 1, 2, 3..., з переліком синонімів
ПОВНІСТЮ — 1. (без будь-яких залишків) без останку; до цурки (цурочки); до [останньої] крихти....
6. У круглих дужках після деяких фразеологізмів наводиться іноді інше слово або кілька слів, що можуть вживатися замість основного слова.
Наприклад:
ПОДОБАТИСЯ — бути (припадати, приходитися) до вподоби (до душі, до серця, по серцю, до смаку, по смаку) кому; [бути] під смак кому, чий; [бути] до любові (до мислі) кому. (Ілюстрації).
7. У квадратних дужках наводиться слово чи кілька слів, що можуть уживатися і не вживатися у складі фразеологічного звороту.
Наприклад:
МАЛО - (у невеликій кількості) не [дуже] густо; [як (мов і т. ін.)] кіт наплакав... (Ілюстрації.)
8. Слова, взяті в круглі чи квадратні дужки, не впливають на алфавітне розміщення фразеологізму в покажчику, вміщеному в кінці словника.
Наприклад: фразеологізм [як] за водою піти в алфавітному покажчику слід шукати під літерою «З», вираз [аж] жижки затрусилися — під літерою «Ж».
9. Дієслівні ряди фразеологічних синонімів подаються із формою того виду (доконаного чи недоконаного), з яким вони частіше вживаються.
Урок № 2
Тема. Джерела української фразеології. Прислів’я, приказки, крилаті вирази, або афоризми як різновиди фразеологізмів
Мета:
- ознайомити учнів із джерелами української фразеології; формувати вміння пояснювати походження фразеологізмів та їхнє лексичне значення, використовувати їх у мовленні, поповнювати словниковий запас слів;
- розвивати культуру мовлення, образне мислення;
- виховувати бажання здобувати знання, любов і повагу до українського слова.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: підручник, словники української мови, таблиця «Джерела фразеології», фразеологічні словники, картки із завданнями, висловлювання видатних людей про українську мову, ілюстративний матеріал.
Не кажи не вмію, а кажи – навчусь.
Народне прислів’я.
Перебіг уроку.
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Бесіда ( повторення вивчених правил).
- Що вивчає фразеологія?
- Що таке фразеологізм?
- Для чого використовуються фразеологізми у мовленні?
- До якої лексики ви віднесете фразеологізми-- активної чи пасивної?
- Чи потрібні фразеологізми в мовленні взагалі? Для чого?
- Перевірка домашнього завдання.
А. Поясніть значення стійких словосполучень.
Собача вірність - відданість, собача смерть – смерть у злиднях і на самоті; собачий нюх у кого – здатність легко схоплювати, підмічати, розуміти щось приховане, таємне; собачий холод – дуже великий холод;
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Оголошення теми і мети уроку
Завдання №1
Закінчити фразеологічні звороти
По бороді текло, а....
Ні в казці сказати, ні....
Не думати, не гадати....
Скоро казка мовиться, та....
Піди туди, не знаю куди,....
У тридев'ятім царстві,....
Баба Яга —....
По щучому велінню,...
Наказали сім мішків гречаної вовни,...
Що написано пером,...
Відповіді:... в рот не попало;... ні пером описати;... ні в казці сказати;... не скоро діло робиться;... принеси те, не знаю що;... в тридев'ятім государстві;... костяна нога;... по моєму хотінню;... та усі неповні,... того не витягнеш і волом.
Слово вчителя
Діти, а скажіть, звідки ці вислови? Ви впізнали їх?
Завдання №2
Пригадайте, які ще вирази з казок увійшли у життя і стали фразеологізмами.
Відповіді: казка про білого бичка, тисяча і одна ніч; сезам, відчинись; молочні ріки, кисельні береги; жива вода, мертва вода; лисичка-сестричка; вовчик-братик; зайчик-побігайчик; був собі дід та баба; ловись, рибко, мала й велика; мерзни, мерзни, вовчий хвіст; баба Яга; Кощій Безсмертний; по бороді текло, а в роті не бувало; цілюща вода; тримати за хвіст жар-птицю та інші…
Слово вчителя
Отже, сьогодні, діти, ми з вами дізнаємося звідки в українську мову приходили, приходять і приходитимуть фразеологізми.
- Формування вмінь та навичок учнів
Слово вчителя.
Щойно ми переконались, що дуже багато фразеологізмів ми знаємо з дитинства, з наших улюблених казочок, але існують і інші джерела походження фразеологізмів. Фразеологізми створювалися протягом тривалого часу і мають різні джерела походження:
- Усна народна творчість (прислів’я, приказки, загадки, анекдоти, каламбури), ( яке коріння таке й насіння)
- Професійні вирази ( ликом шитий)
- Історична лексика (починати з азів)
- Вислови видатних людей («все йде, все минає» Т. Шевченко)
- Переклади з інших літератур («Отелло»)
- Давньогрецька і давньоримська міфологія («дійти до Геркулесових стовпів»)
- Біблійні вирази («берегти як зіницю ока»)
Завдання №1
Подумайте і запишіть фразеологізми з казок, якими б можна було замінити подані словосполучення:
- подія відбувалась дуже давно (за царя Гороха, не за нашої пам’яті, у далеку давнину)
- об’єкт знаходиться дуже далеко (за тридев’ять земель, у тридесятому царстві, аж за 7-мим морем; за горами, за лісами)
- хтось миттєво зник (тільки його й бачили, як крізь землю провалився)
- хтось раптово, несподівано з’явився (як з-під землі виріс)
- будівля неміцна (хатинка на курячих ніжках)
Завдання № 2
Продовжити прислів’я записані на дошці (письмово).
1.Краще синиця в руках (ніж журавель в небі). 2. У тихому болоті (чорти водяться). 3. Не плюй у криницю (бо пригодиться води напитися). 4. Краще погано їхати (ніж погано іти). 5. Як дбали (так і мали). 6. Одна голова добре, а (дві краще). 7. Розум за гроші (не купиш). 8. Під лежачий камінь (вода не тече). 9. Як гукнеться ( так і відгукнеться). 10. Одна паршива вівця ( всю отару псує).
Завдання №3
Лексичне дослідження. Про кого в народі так кажуть?
1.За словом у кишеню не полізе. ( Говірка людина.)2. Переливає з пустого в порожнє. ( Пустомеля.)3. Наговорив сім мішків вовни. ( Той, хто говорить нісенітниці.) 4.Говорить, наче три дні не їв. ( Той, що повільно говорить.) 5.Заторохтіла Солоха, наче діжка з горохом. ( Говорить швидко і нерозбірливо)
Завдання №4
Розподільний диктант ( робота біля дошки, 2 учні).
Записати у дві колонки біблійні та античні фразеологізми.
Сізіфова праця, ахіллесова п’ята, земля обітована, гордіїв вузол, вовк в овечій шкурі, скринька Пандори, манна небесна, око за око, яблуко розбрату, яблуко спокуси, нитка Аріадни, нести хрест, канути в Лету, дволикий Янус, троянський кінь, дамоклів меч, авгієві стайні, тридцять срібняків, метати грім і блискавку, поцілунок Іуди, аркадська ідилія, блудний син, гілка першості, олімпійський спокій, випити чашу до дна.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання №1.
Поясніть значення фразеологізмів
встановіть джерела їхнього походження.
1) Зарубати на носі - (запам’ятати; усна нар.тв-ть)
2) Викликати вогонь на себе - (взяти на себе відповідальність, історична лексика.)
3) Жереб кинуто – (вибір зроблено, вислів Цезаря)
4) Сидіти між двома стільцями – (переклад з франц., займати невизначену позицію.)
5) Нести хрест – (свідомо підкорятися долі, біблійний вислів.)
6) Розбити глек – (усна нар.тв-ть, посваритися)
7) Кирпу гнути – (задаватися, усна нар.тв-ть,)
8) Можна все на світі вибирати, сину, …( В. Симоненко)
9. Починати з азів (історична лексика, починати спочатку, аз – перша буква давньоруського алфавіту.)
10. Пристав як шевська смола (надокучлива людина,
професійний вираз)
11. Дати пам’ятного (побити, історична лексика.)
Пояснення вчителя.
Мало хто здогадується, що виникнення звороту зумовив давній своєрідний межовий обряд. За цим обрядом сільський начальник час від часу влаштовував обхід меж громадських земель у супроводі кількох підлітків років по 14 – 15. Він звертав їх увагу на урочища, балки, горбки, поодинокі дерева, пеньки та інше, розповідав історію переходу земель тощо. Для того, щоб усе це яскравіше закарбувалося в пам’яті, сік хлопців різками на кожному примітному чимось місці, а потім частував чимось смачним. Кількість ударів визначалася тим, скільки кроків до кущика, горбка… Така подія, звичайно запам’ятовувалась, і згодом при різних межових конфліктах ці люди могли виступати авторитетними свідками.
Завдання №2.
Прочитайте словосполучення, поясніть їх значення( за потреби скористайтесь фразеологічним словником). З трьома складіть речення на тему шкільного життя.
Держати язик за зубами, з горем пополам, носа задирати, держати хвіст бубликом, викинути з голови, наскрізь бачити кого, гоголем ходити.
Завдання №3
Прочитайте, назвіть байку. Які рядки з неї стали крилатими? Наведіть відповідне місце з байок І. Крилова.
1. « Хто винен з них, хто ні – судить не нам,
Та тільки хура й досі там.» («Лебідь, Рак і Щука». Л. Глібов)
«Кто виноват из них, кто прав - судить не нам;
Да только воз и ныне там». («Лебедь, Рак и Щука». И. Крылов )
- «На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться,
А більший меншого кусає та ще й б’є –
За тим що сила є… » (« Вовк та Ягня». Л. Глібов )
«У сильного всегда бессильный виноват:
Тому в Истории мы тьму примеров слышим,
Но мы истории не пишем;
А вот о том как в Басне говорят.» («Волк и Ягненок». И. Крылов )
Завдання№4
До кожного російського доберіть український фразеологізм. З трьома укр. фразеологізмами складіть речення або текст.
Не в своей тарелке – ні в сих ні в тих.
Погибнуть ни за грош – ні за цапову душу.
Голова идет кругом – голова йде обертом.
Бить баклуши – бити байдики.
Мое дело сторона – моя хата скраю.
Задирать нос – кирпу гнути.
Уносить ноги – накивати п’ятами.
С глазу на глаз – віч-на-віч.
V.Домашнє завдання
А. Підготувати повідомлення про історію походження одного фразеологізму.
Б. Визначте, у мові людей яких професій чи якого роду занять виникли подані фразеологізми, поясніть їх значення.
1.Вийти на фінішну пряму, бути в формі, покласти на обидві лопатки, прийняти естафету; ( у мові спортсменів). 2. Пливти за течією, сісти на мілину, взяти на буксир,викинути за борт; ( у мові моряків). 3. Вимушена посадка, набирати висоту, мертва петля( у мові авіаторів).
VI. Підбиття підсумків уроку
Питання для обговорення:
- Що таке фразеологізм?
- Який розділ науки про мову вивчає фразеологізми?
- Про які джерела української фразеології ви сьогодні дізналися?
- Які фразеологізми ви почули вперше?
- Яке має значення вивчення фразеології?
- Чи цікавим був для вас цей урок?
VII. Оцінювання.
Урок №3
Тема . Походження фразеологізмів
Мета:
- поглибити знання про фразеологізми; формувати вміння працювати з довідковою літературою, працювати в групах, творчо опрацьовувати матеріал; поповнювати словниковий запас слів;
- розвивати культуру мовлення, образне мислення, розширювати кругозір учнів;
- прищеплювати любов до української мови, її скарбів та надбань.
Обладнання: повідомлення учнів, виставка словників, довідкова література ( А. П. Коваль, В.В. Коптілов «Крилаті вислови в українській літературній мові»).
Тип уроку: інформаційно-ігрове дослідження
Перебіг уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Дослідницько-пошукова робота.
З’ясуйте походження фразеологізмів:
- Пилип із конопель.
- Жити на широку ногу.
- Березова каша.
- Морочити голову.
- По саму зав’язку.
- Мертва хватка.
- Зарубай на носі.
- Ні кола ні двора.
- Собаку на цьому з’їв.
- Видно пана по халявах.
- Підкласти свиню.
- Брати ноги на плечі.
II. Перевірка домашнього завдання
Слово вчителя
Кожен з вас удома розглядав певне питання. Всі ви маєте карточки різного кольору. Зараз прошу вас об’єднатися за кольором карточки в групи і обмінятися зібраною інформацією. Учні об’єднуються у групи: «Міфологи», «Історики», «Біблієзнавці, «Журналісти»
Кожна група презентує свої фразеологізми.
Завдання: створити зв’язну розповідь про походження певної групи фразеологізмів і творчо її представити (у вигляді екскурсії по музею, репортажу, наукової лекції…)
«Міфологи»
Лондон. Музей воскових фігур мадам Тюсо. По залу йде група туристів.
Гід: «Перед вами статуя Сізіфа. Багато років тому у Стародавній Греції був чоловік, якого звали Сізіф. І одного разу боги вирішили покарати Сізіфа за його проступок, вчинок. Покарання полягало у тяжкій праці. Сізіф мав тягнути важкий камінь на гору, коли він його доносив майже до самої вершини гори, камінь скочувався назад. Сізіф не міг виконати своєї роботи, він довго і марно працював. Звідси і походить фразеологізм «сізіфова праця». Що означає марну, безрезультатну працю.
-- А! Ось дуже цікавий експонат. Це Дамоклів меч. Саме завдяки цьому мечу і виник такий фразеологізм, як «дамоклів меч». Значення фразеологізму таке – нависла небезпека. Цей вислів виник з давньогрецької міфології, який розповідав Цицерон в творах «Тускуланські бесіди». Дамокл – один з наближених сиракузького тирана Діонісія Старшого (432 – 367 рр. до н. е.) став заздрісно говорити про нього, як про найщасливішого із людей. Діонісій, щоб провчити заздрісника посадив його на своє місто. Під час балу Дамокл побачив, що над його головою висить на кінській волосині меч. Діонісій пояснив, що це – емблема тих небезпек, які йому, як володарю, постійно погрожують, не дивлячись на життя, яке всім здається щасливим.
Хочу звернути вашу увагу на воскову фігуру Геракла. Всі ви, мабуть, чули про його 12 подвигів. Один із цих подвигів пов'язаний із Авгієвими стайнями.
У Давній Греції був цар Авгій, який любив коней. У його стайнях їх було понад три тисячі. Ці стайні майже тридцять років ніхто не вичищав, і вони під саму стелю заросли гноєм. До Авгія на службу прийшов герой Геракл (у римлян — Геркулес). Лише йому було під силу вичистити стайні. Однак Геракл був не тільки дужим, а і розумним: він пустив річку крізь ворота стаєнь, і бурхливий потік вимив звідти весь бруд.
Фразеологізм «авгієві стайні» вживають, коли хочуть сказати про надзвичайну запущеність, бруд, безлад. Доречі, вислів «геркулесів подвиг» уживають тоді, коли йдеться про справу, що потребує великих зусиль.
-- Переходимо в іншу залу. В кутку ми бачимо статую Дволикого Януса. Римляни вірили в існування бога часу Януса. За міфом, колись він був царем країни латинян Лаціума, від всесильного Сатурна отримав дар бачити минуле і майбутнє. За цю здатність Януса стали зображувати дволиким: його молоде обличчя обернене в майбутнє, а старе дивиться в минуле. Згодом цей герой перетворився в дволикого бога часу, початку й кінця, охоронця входу й виходу. Він також був покровителем військових починань, мав храм, двері якого відчинялися під час війни, а в мирний час були зачинені.
Згодом словосполучення «дволикий Янус» втратило первинне значення. Тепер цей фразеологізм використовують, коли говорять про людину нещедру, лукаву, дволику.
-- На подіумі ви можете бачити фігуру царя Тантала. Гадаю, вам відомий такий фразеологізм, як «танталові муки». А походження цього вислову – давньогрецьке. Тантал в давньогрецькій міфології – лідійський або фрідійський цар, який був приречений на вічні муки. За легендою Тантала за образу богів було суворо покарано: скинутий в Тартар, він повинен був вічно відчувати нестерпну спрагу та голод, хоча він стояв по горло в воді і над ним нависали гілки з соковитими плодами. А значення даного фразеологізму – безперервні муки.
На цьому наша екскурсія закінчилась.
Прошу, будь-ласка, до виходу. Дякую за увагу.
До побачення».
«Історики»
--Доброго дня, юні ерудити, сьогодні ви дізнаєтесь про цікаві історичні моменти, які дійшли до нас у коротеньких висловлюваннях, але як цікаво знати з чого ж все починалося?.. Отже,
Жереб кинуто!
Так мовив римський полководець Юлій Цезар, коли переходив річку Рубікон (див. «перейти Рубікон»). Він сказав його латинською мовою: «alea ava jacta est», процитувавши рядки із комедії давньогрецького драматурга Менандра (342—292 до н. е.), яка звучала так: «Буде кинуто жереб». Цезар розумів, що перехід через річку, яка була кордоном між Галлією та Італією, фактично означав початок громадянської війни. Однак цією фразою підтвердив невідступність від своїх намірів.
Фразеологізм «жереб кинуто» використовують, щоб наголосити остаточність, незворотність рішення чи кроку.
Жити на широку ногу
У XIV ст. в Західній Європі знатність визначалася довжиною черевика. Дворяни носили черевики завдовжки півтора фута (фут — міра довжини, що становить від 28,3 до 32,48 см), барони — два фути, а князі — два з половиною фута. Тобто багатії та аристократи носили взуття «на велику ногу». Пізніше, замість «жити на велику ногу», стали вживати фразеологізм «жити на широку ногу», тобто розкішно, багато, без жодних обмежень або на найвищому сучасному рівні.
Заткнути за пояс
У часи Київської Русі ходити без пояса і чоловікам, і жінкам вважалося великим гріхом. Під час хрещення православне немовля підперезували. Пояс ніби ділив людське тіло на дві половини: верхню, що є вмістилищем душі, та нижню — нечисту, земну. Жодна мати не випускала дитя на вулицю непідперезаним, боячись наслання, зурочення. Зірвати пояс у людини — означало її смертельно образити. Того, хто ходив підперезаним, вважали фізично і духовно сильним, майстром своєї справи. Тому він міг невмілих, слабких, легкодухих заткнути за пояс.
Отже, «затикати за пояс» — значить перевершувати кого-небудь у чомусь.
Зелена вулиця
Ще століття тому цей вислів викликав жах. Зеленою вулицею тоді називали прохід між двома шеренгами солдат, озброєних гнучкими прутами (шпіцрутенами), яким проганяли нещасних засуджених. З обох боків на них сипали удари, часто в кінці такої вулиці людина помирала від болю.
З розвитком транспорту і впровадженням регулювання дорожнього руху фразеологізм змінив своє значення. Зелена вулиця — відкритий вільний проїзд, де горить лише зелене світло світлофорів.
У переносному значенні «зелена вулиця» — це пряма, вільна дорога; можливість реалізувати свої задуми без перепон.
Камінь за пазухою тримати (лежить)
Вислів набув поширення у XVII ст., коли польська шляхта захопила українське Правобережжя, а на Лівобережжя зазіхала російська імперія. Між поляками та московитами тримався формальний мир, хоча обидві держави щомиті були готові до нападу сусідки. Польський літописець Л. С. Мацієвич у своїй праці навів приказку: «З москалями дружи, а камінь за пазухою держи». Вона збереглася в польському, українському та російському фольклорах.
У сучасному мовленні фразеологізм «камінь за пазухою» вживають, коли йдеться про приховані лихі наміри, н
